В експерименті на 30-ти білих безпорідних щурах, з використанням комплексу морфологічних методів дослідження, вивчено стан гемомікроциркуляторного русла та паренхіми нирки на 30-ту добу після реканалізації сечовода, оклюзія якого тривала 1, 3, 7, 10, 15, 30 діб. Результати досліджень показали, що в терміни 1 - 3 доби гідронефротичної трансформації з наступною реканалізацією сечовода (30 діб) канальцево-судинні утворення нирки не піддаються вираженим морфологічним змінам. В разі більш довготривалої оклюзії сечовода (більше 15 діб) у нирці переважають виражені деструктивні зміни, які супроводжуються заміщенням паренхіматозних елементів сполучною тканиною.

Одержано нові дані про ультраструктурний стан юкстагломерулярного апарату (ЮГА) під час моделювання гідронефротичної трансформації (ГТ). У ранні терміни в цитоплазмі клітинних елементів ЮГА виявлено ознаки функціонального напруження органел, яке проявляється набряком мітохондрій, розширенням цистерн і канальців гранулярної ендоплазматичної сітки, збільшенням кількості пухирців апарату Гольджі, появою вираженої інвагінації нуклеолеми ядра та маргінальним розміщенням гранул хроматину. В юкстагломерулярних клітинах приносних артеріол спостережено велику кількість спустошених везикул. В мезангіальних клітинах судинних клубочків збільшується кількість відростків II-го типу, термінальні відділи яких мають тенденцію до пролабування у просвіт капіляра. Одержані результати будуть сприяти більш глибокому розумінню тих морфофункціональних змін у структурних компонентах ЮГА, які виникають в нирках за моделювання ГТ.